З Україною в серці

Життя Івана Івановича Огієнка (1882-1972) припало на епоху змін. Народився він ще за часів царської Росії 14 січня 1882 року у бідній селянській родині. У двохрічному віці І. І. Огієнко втрачає батька. Перша освіта була медична, і після закінчення Київської військово-фельдшерської школи Огієнко працював у Київському військовому шпиталі з психічно хворими пацієнтами. Своє навчання на цьому він не спинив і продовжив його у Київському університеті Святого Володимира та на Вищих педагогічних курсах.
У 1914 р. Огієнко отримує звання магісра. З початком революційних подій університет Святого Володимира українізується, і першими на лекції українською мовою переходять Огієнко і Шаровольський. Після утворення Центральної ради Іван Огієнко починає активно виступати за самостійність української церкви. 5 січня 1919 року Огієнка призначають міністром народної освіти УНР. 1920 року І. Огієнко заснував видавництво Української Автокефальної Церкви. 1940 р. Іван Огієнко звертається з прощальною промовою і постригається у чернецтво під імям Іларіона. Згодом він переїздить до Канади, де і помирає 29 березня 1972 року. Пам’ять про цього великого поборника незалежності України завжди житиме у наших серцях.